Гармонія

ГАРМОНІЯ

Гармонія – виражальний засіб музики, що базується на об’єднанні звуків у співзвуччя і на закономірній послідовності їх. Основу гармонії складають музичні інтервали, на використанні яких грунтується розвиток музичного мистецтва.
Інтервал – висотне співвідношення двох музичних звуків у послідовному (мелодичний тип) або одночасному (гармонічний тип) їх сполученні.
Співзвуччя – одночасне звучання двох або більше тонів.
Акорд – сукупність кількох (не менше трьох) різних за висотою звуків, що звучать одночасно.
Консонанс – милозвучне, узгоджене поєднання звуків.
Дисонанс – звучання тонів, що викликає відчуття незлагодженого звучання.
У системі мажору та мінору консонанс та дисонанс є альтернативними поняттями. В сучасній музиці зростає значення дисонансу, і це значною мірою робить умовною різницю між ними.