Портрет прожитих літ → Ярослав Рудий

Текст пісні

Портрет прожитих літ.
Вступ.
1.
А час, що даний Богом малює нас без слів,
Відсповедь у самого аж до прощальних днів.
З дороги не зіб’ється, рахунок свій веде,
То зморшкою торкнеться, то складкою впаде.
Приспів.
Нам час міняє лиця, бо в душі і серця
Гартує, наче крицю, віками без кінця.
Нам час міняє лиця, бо в душі і серця
Гартує, наче крицю, віками без кінця.
2.
За радощі без віри, за скоєні гріхи,
Той час у буднях сірих кладе свої штрихи.
Вони мерешковині, хіба слічити їх,
Дивись, вже білий іній торкнеться скронь твоїх.
Приспів.
3.
І знову, як на диво, пожухлих літ трава
Уже туманом сивим сповита голова.
А ми життя вкусуєм, ідем товпа в товпі,
А час не жде, рисує портрет прожитих літ.
Приспів.
КОДА.