На коні, на вороному → Подільські музики

Текст пісні

На коні на вороному
Повертавсь козак додому,
Через хутір стежка пролягла.
Там козачка чорноока
Ще й до того ж одинока
Глечик із водою подала.
Гостей на вечерю кличе,
А відмовити не личить,
Козак пишні вуса підкрутив,
Стіл накрила хуторянка
І до самого світанку
Місяць в небі ясно так світив.

Ще з трави роса не змита,
Вороний вже б’є копитом,
Не дивись на мене, люба, так,
То ж така у мене доля,
Я, як перекотиполе, -
На прощання їй сказав козак...
Та навік причарували
Очі чорні серце вкрали,
Повернув назад свого коня.
Чи були у нього крила,
Буря та дорогу вкрила,
Вибачай мене, моя рідня!..

ГРАШ

Та навік причарували
Очі чорні серце вкрали,
Повернув назад свого коня.
Чи були у нього крила,
Буря та дорогу вкрила,
Вибачай мене, моя рідня!..

Стіл накрила хуторянка
І до самого світанку
Місяць в небі так світив.