Старенький трамвай → Пікардійська Терція

Текст пісні

Коли літо приходить - гаряча пора,
І на сірому камені плавиться тінь,
Тільки дзвінко кричить на смітниках дітвора,
Говорити, ходити і думати лінь.

Коли сонце розжарене над містом висить,
І від чаду машин кругом йде голова, -
Я згадаю прохолодних озер блакить,
Куди їздив колись старенький трамвай.

Приспів:
Повези мене туди, де природа сама,
Повези мене за місто, де асфальту нема,
Повези мене туди, де зелена трава,
Повези, повези, о-о-о, старенький трамвай.


А відпустка у жовтні, а далі - зима,
Я стараюсь не дивитись на засмаглих дівчат,
Ні морозива, ні пива, бо води нема,
Як ті люди живуть в республіці Чад?!

А я хочу в Антарктиду - хоч би на мить...
Ледве ноги волочу, очі піт залива...
Знов згадав я прохолодних озер блакить,
Куди їздив колись старенький трамвай